Мобілізація 2.0: остаточне рішення нестачі снарядів гарматним мʼясом!
Час читання ~ 30 хвилин
1. Новий закон мобілізації
Українці та українки, Перемога буде! Нарешті шановні нардепи прийняли надзвичайно важливий для країни закон №10449 щодо посилення… ні — покращення мобілізації народу на захист демократичної неньки від навали східної орди!
Тепер-то пройдуть крізь звільнені міста та села наші новомобілізовані захисники й захисниці, які крок за кроком, контрнаступ за контрнаступом будуть дарувати нашим поневоленим співвітчизникам жадану свободу демократії та європейськості, адже Україна — це Європа (незважаючи на звіт Держдепа США про масові порушення прав людини в Україні)!
І відкиньте сумніви, що так не буде! Адже мобілізація — це наш обов’язок, який закріплений в Конституції (прийнятій в часи, коли думка народу навіть не згадувалась як явище). Недарма ж українська влада щороку святкує дні незалежності та конституції. Недарма!
Панівна верхівка зробила свою справу, а тепер ви, вдячні громадяни, повинні покласти душу й тіло за чиюсь свободу!
Не хочете? Ну, по-перше, примусимо! А по-друге, ви просто не ознайомлені з усіма позитивними змінами законодавства щодо мобілізації. Недарма ж чоловіки у військовій формі щодня штурмують телеканали країни, щоб розповісти про всі переваги закону, засоромити негідників “ухилянтів” та донести до вас усі “плюси” смерті за “національну ідею”.
А саме тому з’явилась ця стаття, яка покликана ознайомити вас із новим законом, освітлити “неосвітлені” сторони документа, розкрити його юридичну сутність та, можливо, дати рекомендації як скоріше потрапити в найближчий Територіальний Центр Катування вашого міста! І сподіваємося, що після прочитання статті Ваші сумніви щодо зиску та доцільності прийнятого закону розвіються так само, як розвіюються більма класової несвідомості в очах знедолених людей, яким немає що втрачати, окрім власного життя.
Перед тим, як перейдемо до суті статті, хочемо порекомендувати Вам відео наших українських патріотів, які вщент рознесли вороже ІПСО та розповіли про реальну ситуацію в нашій армії. Адже майбутнім військовим необхідно знати, наскільки наше військо відповідає всім стандартам військ інших країн.
Почнемо з того, що перелічимо основні нововведення закону.
І розпочне цей парад покращень те, що після набрання законом чинності 18-го травня всі призовники, військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 60 років протягом 60 днів мають з’явитись до ТЦК, ЦНАП або скористатись електронним кабінетом аби уточнити військово-облікові дані.
Дивно, починаючи з літа минулого року Міністерство цифрової трансформації на чолі з паном Федоровим обіцяло українцям так звану “смарт-мобілізацію”, згідно якої наші військово-облікові дані мали б автоматично підтягуватись у відповідні системи… Ну нічого, цифровізація цифровізацією, а протягом 60 днів, будьте ласкаві, прийдіть до ТЦК або самі оновіть свої дані в електронному кабінеті, який, до речі, реєструється добровільно.
Загалом варто зазначити, що ще на початку квітня президент підписав закон про зменшення віку для мобілізації з 27 до 25 років та скасування стану військовозобов’язаного “обмежено придатний”. Це важливо усвідомлювати надалі.
Також з 18 травня чоловіки повинні носити при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК, які при цьому можуть здійснювати фото- та відеофіксацію. Зазначимо, що здійснювати фото- та відеофіксацію працівники ТЦК розпочали ще до набрання чинності закону. Як, наприклад, у випадку, коли працівники ТЦК зі зброєю без дозволу зайшли в домівку “ухилянта”, щоб розповісти йому про всі переваги служби в ЗСУ. Відеофіксація була здійснена, а тому, відповідно, все нормально!
Ще одним нововведенням є те, що громадянам, які постійно проживають за кордоном, необхідно стати на військовий облік в Україні. Як саме вони мають це зробити — визначатиме Кабінет міністрів. Але щоб змотивувати їх це зробити, МЗС України вирішило, що заборона отримувати консульські послуги в закордонних дипустановах — це хороша ідея, а тому військовозобов’язані віком від 18 до 60 років зможуть отримувати послуги у випадку, якщо вони оновили свої військово-облікові дані. Паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані також зможуть оформити, лише якщо матимуть при собі віиськово-облікові документи.
Наша влада піклується про інвалідів, а тому ще однією новинкою закону є обов’язок цивільних чоловіків від 25 до 55 років, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після повномасштабного вторгнення (за винятком військових), ще раз пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб підтвердити її висновки.
Також, беручи найкращі традиції “східної орди”, тепер на військову службу можуть призвати засуджених до умовного строку, крім тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки України. Такі громадяни проходитимуть військову службу в спеціалізованих підрозділах військових частин. Принаймні у випадку, якщо вони зможуть самостійно вийти з підвальних приміщень закладів СБУ (детальніше у звіті Держдепа США про масові порушення прав людини в Україні).
Ухвалений закон також передбачає положення щодо покарання тих, хто ухиляється від мобілізації. Окрім того, що “ухилянтів” обмежуватимуть у праві користування власним транспортним засобом, також на них може бути накладений штраф, і в разі ігнорування останнього можливе блокування рахунків та конфіскація майна. Та про це все поговоримо ще далі.
Це основні зміни щодо мобілізації згідно з новим законом.
Тепер-то пройдуть крізь звільнені міста та села наші новомобілізовані захисники й захисниці, які крок за кроком, контрнаступ за контрнаступом будуть дарувати нашим поневоленим співвітчизникам жадану свободу демократії та європейськості, адже Україна — це Європа (незважаючи на звіт Держдепа США про масові порушення прав людини в Україні)!
І відкиньте сумніви, що так не буде! Адже мобілізація — це наш обов’язок, який закріплений в Конституції (прийнятій в часи, коли думка народу навіть не згадувалась як явище). Недарма ж українська влада щороку святкує дні незалежності та конституції. Недарма!
Панівна верхівка зробила свою справу, а тепер ви, вдячні громадяни, повинні покласти душу й тіло за чиюсь свободу!
Не хочете? Ну, по-перше, примусимо! А по-друге, ви просто не ознайомлені з усіма позитивними змінами законодавства щодо мобілізації. Недарма ж чоловіки у військовій формі щодня штурмують телеканали країни, щоб розповісти про всі переваги закону, засоромити негідників “ухилянтів” та донести до вас усі “плюси” смерті за “національну ідею”.
А саме тому з’явилась ця стаття, яка покликана ознайомити вас із новим законом, освітлити “неосвітлені” сторони документа, розкрити його юридичну сутність та, можливо, дати рекомендації як скоріше потрапити в найближчий Територіальний Центр Катування вашого міста! І сподіваємося, що після прочитання статті Ваші сумніви щодо зиску та доцільності прийнятого закону розвіються так само, як розвіюються більма класової несвідомості в очах знедолених людей, яким немає що втрачати, окрім власного життя.
Перед тим, як перейдемо до суті статті, хочемо порекомендувати Вам відео наших українських патріотів, які вщент рознесли вороже ІПСО та розповіли про реальну ситуацію в нашій армії. Адже майбутнім військовим необхідно знати, наскільки наше військо відповідає всім стандартам військ інших країн.
Почнемо з того, що перелічимо основні нововведення закону.
І розпочне цей парад покращень те, що після набрання законом чинності 18-го травня всі призовники, військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 60 років протягом 60 днів мають з’явитись до ТЦК, ЦНАП або скористатись електронним кабінетом аби уточнити військово-облікові дані.
Дивно, починаючи з літа минулого року Міністерство цифрової трансформації на чолі з паном Федоровим обіцяло українцям так звану “смарт-мобілізацію”, згідно якої наші військово-облікові дані мали б автоматично підтягуватись у відповідні системи… Ну нічого, цифровізація цифровізацією, а протягом 60 днів, будьте ласкаві, прийдіть до ТЦК або самі оновіть свої дані в електронному кабінеті, який, до речі, реєструється добровільно.
Загалом варто зазначити, що ще на початку квітня президент підписав закон про зменшення віку для мобілізації з 27 до 25 років та скасування стану військовозобов’язаного “обмежено придатний”. Це важливо усвідомлювати надалі.
Також з 18 травня чоловіки повинні носити при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК, які при цьому можуть здійснювати фото- та відеофіксацію. Зазначимо, що здійснювати фото- та відеофіксацію працівники ТЦК розпочали ще до набрання чинності закону. Як, наприклад, у випадку, коли працівники ТЦК зі зброєю без дозволу зайшли в домівку “ухилянта”, щоб розповісти йому про всі переваги служби в ЗСУ. Відеофіксація була здійснена, а тому, відповідно, все нормально!
Ще одним нововведенням є те, що громадянам, які постійно проживають за кордоном, необхідно стати на військовий облік в Україні. Як саме вони мають це зробити — визначатиме Кабінет міністрів. Але щоб змотивувати їх це зробити, МЗС України вирішило, що заборона отримувати консульські послуги в закордонних дипустановах — це хороша ідея, а тому військовозобов’язані віком від 18 до 60 років зможуть отримувати послуги у випадку, якщо вони оновили свої військово-облікові дані. Паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані також зможуть оформити, лише якщо матимуть при собі віиськово-облікові документи.
Наша влада піклується про інвалідів, а тому ще однією новинкою закону є обов’язок цивільних чоловіків від 25 до 55 років, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після повномасштабного вторгнення (за винятком військових), ще раз пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб підтвердити її висновки.
Також, беручи найкращі традиції “східної орди”, тепер на військову службу можуть призвати засуджених до умовного строку, крім тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки України. Такі громадяни проходитимуть військову службу в спеціалізованих підрозділах військових частин. Принаймні у випадку, якщо вони зможуть самостійно вийти з підвальних приміщень закладів СБУ (детальніше у звіті Держдепа США про масові порушення прав людини в Україні).
Ухвалений закон також передбачає положення щодо покарання тих, хто ухиляється від мобілізації. Окрім того, що “ухилянтів” обмежуватимуть у праві користування власним транспортним засобом, також на них може бути накладений штраф, і в разі ігнорування останнього можливе блокування рахунків та конфіскація майна. Та про це все поговоримо ще далі.
Це основні зміни щодо мобілізації згідно з новим законом.
2. Очікування влади і реальність прийнятих положень. Які наслідки для робітників?
Як можна помітити зі вступу, всі “покращення” у цьому законі направлені в першу чергу на пригнічення військовозобов’язаних, щоб таки “вмотивувати” їх піти в черговий піхотний штурм, бо ж снарядів не вистачає… Та найсмачніше попереду…
Скільки ж пафосу було про ті 4000+ правок до законопроекту після негативних реакцій на перший його варіант. І влада наче спочатку злякалась та запропонувала його альтернативу з демобілізацією за 18 місяців служби. Натомість у оригінальному документі — 36.
Але подумаєш, мотивація закону, закріплена на першій же сторінці документа “Пояснювальної Записки”, говорить щось там про “соціальний захист” військовослужбовців. Якщо люди мовчать, то можна ще одну шкуру здерти, їм же не звикати… Тому в новому законі немає жодного слова про демобілізацію. Навіть за 36 місяців служби, хай би навіть всі вони були на “нулі”!
Та й, щоб було ще більше того “соціального захисту”, навіть всі правки про ротацію були відхилені. Лише на 89 сторінці нового закону ми можемо знайти фразу про те, що Кабінет Міністрів України має розробити відповідний законопроект. Та термінів ніхто цим панам не ставив, тому це радше побажання, аніж завдання. Чому не можна було прийняти закони про ротацію зараз, у рамках одного з альтернативних законопроектів? Гадаємо, це “не на часі”.
Утім, ніякої паніки! Адже нардеп Інна Совсун пояснила, що навіть 36 місяців — це погана ідея, бо так на фронті нікого не залишиться. Тому Міноборони вже працює над законопроектом та заявило, що чекати самого законопроекту прийдеться лише 8 місяців. А далі, самі розумієте, потрібно пройти стадію правок та голосувань, які можна затягувати досить довго. До Перемоги, принаймні. Але демобілізація обов’язково буде! Головне — вірити в Перемогу і Президента!
Далі — не ходіть ні на які мітинги, не самоорганізовуйтесь і тим паче не чиніть опір владі. Бо не дай боже біля ТЦК збереться з десяток незадоволених людей. Це дуже велика загроза національній безпеці — залишається тільки стріляти (поки що, правда, вгору)! А якщо все ж таки хочете “помітингувати”, то сходіть краще на Майдан з плакатом про демобілізацію.
Правда, це не матиме жодного сенсу, оскільки такі “мітинги” влада використовує тільки щоб показати,“як конче необхідно прийняти новий закон”. І яка різниця, що демобілізацію з нього виключили. Взагалі, критика не на часі — скаже вам той, хто сам на “нуль” ніколи не поїде.
Куди важливіше, щоб інтереси транснаціональних компаній в Україні не постраждали. Бо зброї нам не поставляють в потрібній кількості, а тому фронт потрібно тримати іншим ресурсом — людським. Не будемо забувати, що навіть для процесу мобілізації витрачається майже по 100.000 гривень на людину, а ці гроші могли б бути розкрадені на оборонних спорудах Харкова, наприклад.
Попри зростаючу втомленість населення, дійсно організованих протестів влада не бачить, на перемогу в нас не вистачає зброї, а нашим західним партнерам перемога й не потрібна, бо інакше перестануть рости акції та доходи ВПК. На західному економічному фронті доходить аж до того, що незважаючи на зростання прибутку на 60% у німецького виробника зброї “Райнметаль”, акції просіли на 5%, бо інвестори сподівались на ще більший ріст прибутків.
А що таке прибуток у контексті поставок зброї? Це, крім іншого, також переплата за одиницю зброї — плата, яку платити не тільки нам з вами, а й нашим дітям. Бо під гуркіт танкових гусениць нашу країну заганяють не тільки в руїни, але й у кредитну кабалу західного капіталу.
Та якби ж то ті шалені профіти західних корпорацій ішли на виробництво техніки! В однієї Німеччини військовий бюджет майже на рівні Росії, та це не заважає їй мати на озброєнні менше 300 танків.
Це питання дійсно постає, особливо коли крізь галас пропаганди провиднюється статистика:
Тобто зловили менше 1% сзчшників. І це тільки якщо брати зафіксовані випадки. Тобто ситуація може бути ще гірше. І це було тоді, коли у військових на фронті ще була надія на демобілізацію, примарна, але надія. Чим обернеться насильна мобілізація сотень тисяч людей, які не бачить перспектив свого перебування у війську і відчувають відсутність своїх інтересів у війні, при неможливості зупинити їх дезертирство — це питання, відповідь на яке ми побачимо в найближчий час. Зрозуміло, що для влади це стане проблемою, рішення якої буде непростим, і розмови про реформи й переймання європейського досвіду ділу не допоможуть. Щоправда, і для ухилянтів та сзчшників наступають не менш важкі часи.
Але перейдемо від загальних висновків до цікавих юридичних тонкощів.
Скільки ж пафосу було про ті 4000+ правок до законопроекту після негативних реакцій на перший його варіант. І влада наче спочатку злякалась та запропонувала його альтернативу з демобілізацією за 18 місяців служби. Натомість у оригінальному документі — 36.
Але подумаєш, мотивація закону, закріплена на першій же сторінці документа “Пояснювальної Записки”, говорить щось там про “соціальний захист” військовослужбовців. Якщо люди мовчать, то можна ще одну шкуру здерти, їм же не звикати… Тому в новому законі немає жодного слова про демобілізацію. Навіть за 36 місяців служби, хай би навіть всі вони були на “нулі”!
Та й, щоб було ще більше того “соціального захисту”, навіть всі правки про ротацію були відхилені. Лише на 89 сторінці нового закону ми можемо знайти фразу про те, що Кабінет Міністрів України має розробити відповідний законопроект. Та термінів ніхто цим панам не ставив, тому це радше побажання, аніж завдання. Чому не можна було прийняти закони про ротацію зараз, у рамках одного з альтернативних законопроектів? Гадаємо, це “не на часі”.
Утім, ніякої паніки! Адже нардеп Інна Совсун пояснила, що навіть 36 місяців — це погана ідея, бо так на фронті нікого не залишиться. Тому Міноборони вже працює над законопроектом та заявило, що чекати самого законопроекту прийдеться лише 8 місяців. А далі, самі розумієте, потрібно пройти стадію правок та голосувань, які можна затягувати досить довго. До Перемоги, принаймні. Але демобілізація обов’язково буде! Головне — вірити в Перемогу і Президента!
Далі — не ходіть ні на які мітинги, не самоорганізовуйтесь і тим паче не чиніть опір владі. Бо не дай боже біля ТЦК збереться з десяток незадоволених людей. Це дуже велика загроза національній безпеці — залишається тільки стріляти (поки що, правда, вгору)! А якщо все ж таки хочете “помітингувати”, то сходіть краще на Майдан з плакатом про демобілізацію.
Правда, це не матиме жодного сенсу, оскільки такі “мітинги” влада використовує тільки щоб показати,“як конче необхідно прийняти новий закон”. І яка різниця, що демобілізацію з нього виключили. Взагалі, критика не на часі — скаже вам той, хто сам на “нуль” ніколи не поїде.
Куди важливіше, щоб інтереси транснаціональних компаній в Україні не постраждали. Бо зброї нам не поставляють в потрібній кількості, а тому фронт потрібно тримати іншим ресурсом — людським. Не будемо забувати, що навіть для процесу мобілізації витрачається майже по 100.000 гривень на людину, а ці гроші могли б бути розкрадені на оборонних спорудах Харкова, наприклад.
Попри зростаючу втомленість населення, дійсно організованих протестів влада не бачить, на перемогу в нас не вистачає зброї, а нашим західним партнерам перемога й не потрібна, бо інакше перестануть рости акції та доходи ВПК. На західному економічному фронті доходить аж до того, що незважаючи на зростання прибутку на 60% у німецького виробника зброї “Райнметаль”, акції просіли на 5%, бо інвестори сподівались на ще більший ріст прибутків.
А що таке прибуток у контексті поставок зброї? Це, крім іншого, також переплата за одиницю зброї — плата, яку платити не тільки нам з вами, а й нашим дітям. Бо під гуркіт танкових гусениць нашу країну заганяють не тільки в руїни, але й у кредитну кабалу західного капіталу.
Та якби ж то ті шалені профіти західних корпорацій ішли на виробництво техніки! В однієї Німеччини військовий бюджет майже на рівні Росії, та це не заважає їй мати на озброєнні менше 300 танків.
Це питання дійсно постає, особливо коли крізь галас пропаганди провиднюється статистика:
- “за січень-березень поточного року зареєстровано в сумі 12 776 кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу «Самовільне залишення військової частини або місця служби»“;
- “за той же період повідомлено про підозру лише 125 особам“.
Тобто зловили менше 1% сзчшників. І це тільки якщо брати зафіксовані випадки. Тобто ситуація може бути ще гірше. І це було тоді, коли у військових на фронті ще була надія на демобілізацію, примарна, але надія. Чим обернеться насильна мобілізація сотень тисяч людей, які не бачить перспектив свого перебування у війську і відчувають відсутність своїх інтересів у війні, при неможливості зупинити їх дезертирство — це питання, відповідь на яке ми побачимо в найближчий час. Зрозуміло, що для влади це стане проблемою, рішення якої буде непростим, і розмови про реформи й переймання європейського досвіду ділу не допоможуть. Щоправда, і для ухилянтів та сзчшників наступають не менш важкі часи.
Але перейдемо від загальних висновків до цікавих юридичних тонкощів.
2.1 Що загрожує за “ухилянство”?
У першому варіанті законопроекту планувалося блокувати рахунки “ухилянтів”, та це б ударило по банківському капіталу, тому магічним шляхом цей пункт зник із нового законопроекту.
Проте після того, як влада підняла суми штрафів за порушення правил військового обліку, деякі пани побачили в цьому великий зиск: пан нардеп Андрій Осадчук, який сказав, що все ж таки блокувати рахунки будуть, але тільки після того, як люди масово почнуть ігнорувати штрафи. А ви ще скажіть, що наша мудра влада не думає на декілька кроків уперед… До речі, окрім блокування рахунків також передбачається, що забиратимуть майно. Дійсно, а навіщо воно вам на фронті? Все ж логічно!
Здавалося б, що згідно з новим законом залишається лише один пункт додаткового покарання — заборона керувати авто. Причому, в порівнянні з першим законопроектом, без значних порушень українського права. Тобто водійські права не зможуть забрати у людини, яка піклується про інваліда 1 та 2 групи, або використовує авто безпосередньо в основному типу заробітку.
Сам процес подачі заяви про адмінпорушення доволі складний, тому з юридичною допомогою буде реально захиститись через якусь упущену формальність. Хоча першою карою за порушення (наприклад, неоновлення даних протягом 60 днів) буде наряд поліції за місцем вашої прописки.
Цей наряд матиме право доставити вас у ТЦК. Та якщо закрити на це очі, саме покарання не виглядає дуже страшним. На жаль, це лише омана. Бо поки всі очі були приковані до законопроекту під номером 10449, його брат №10379 був прийнятий при 256 голосів ЗА та жодного проти. У минулій статті ми розповідали, що депутати щось поплутали та самі не могли визначитися, чи то в них штрафи за “ухилянство” будуть по 200 тис., чи тільки по 50…
Але знов же таки, ніякої паніки, адже у фінальній версії закону штрафи будуть лише до 25500 грн! Нагадаємо, що до прийняття цього закону максимальний штраф був 5100 грн.
Звісно, 25 тисяч гривень — це не 200 тис., але слабко віриться, що навіть це реалістична сума для звичайного українця. Ну а щоб було веселіше, ТЦК дозволили назначати штрафи без протоколу та суду. А в законі навіть не уточнили, які докази у ТЦК мають бути для такого штрафу. Тобто будь-який “доказ” вашого “косого погляду” буде достатнім для штрафу у 25 тис.!
З юридичної точки зору це вже є максимальний штраф, оскільки за нашим правом не можна відкривати додаткові штрафи за той же самий “злочин”. Проте враховуючи, що у ТЦК сидять не юристи та їх позбавили обов’язку подавати документи до суду, дуже можливі варіанти, де вам почнуть нараховувати повторні штрафи аж поки ви не звернетеся до суду.
А тут вже нагадаємо, що, за новими правилами основного закону, апеляції не захищають від стягнень за 210 адмін. статтею. Який хаос буде на практиці — ми з вами дізнаємося дуже скоро…
Для тих, хто боїться за своє житло, поспішимо запевнити, що з юридичної точки зору вам нічого не загрожує, адже для арешту головного місця проживання потрібно мати заборгованість понад 160 тис. гривень. І тут можна дійсно порадіти, що штрафи не підняли до 200 тис., як планувалося спочатку.
Проте після того, як влада підняла суми штрафів за порушення правил військового обліку, деякі пани побачили в цьому великий зиск: пан нардеп Андрій Осадчук, який сказав, що все ж таки блокувати рахунки будуть, але тільки після того, як люди масово почнуть ігнорувати штрафи. А ви ще скажіть, що наша мудра влада не думає на декілька кроків уперед… До речі, окрім блокування рахунків також передбачається, що забиратимуть майно. Дійсно, а навіщо воно вам на фронті? Все ж логічно!
Здавалося б, що згідно з новим законом залишається лише один пункт додаткового покарання — заборона керувати авто. Причому, в порівнянні з першим законопроектом, без значних порушень українського права. Тобто водійські права не зможуть забрати у людини, яка піклується про інваліда 1 та 2 групи, або використовує авто безпосередньо в основному типу заробітку.
Сам процес подачі заяви про адмінпорушення доволі складний, тому з юридичною допомогою буде реально захиститись через якусь упущену формальність. Хоча першою карою за порушення (наприклад, неоновлення даних протягом 60 днів) буде наряд поліції за місцем вашої прописки.
Цей наряд матиме право доставити вас у ТЦК. Та якщо закрити на це очі, саме покарання не виглядає дуже страшним. На жаль, це лише омана. Бо поки всі очі були приковані до законопроекту під номером 10449, його брат №10379 був прийнятий при 256 голосів ЗА та жодного проти. У минулій статті ми розповідали, що депутати щось поплутали та самі не могли визначитися, чи то в них штрафи за “ухилянство” будуть по 200 тис., чи тільки по 50…
Але знов же таки, ніякої паніки, адже у фінальній версії закону штрафи будуть лише до 25500 грн! Нагадаємо, що до прийняття цього закону максимальний штраф був 5100 грн.
Звісно, 25 тисяч гривень — це не 200 тис., але слабко віриться, що навіть це реалістична сума для звичайного українця. Ну а щоб було веселіше, ТЦК дозволили назначати штрафи без протоколу та суду. А в законі навіть не уточнили, які докази у ТЦК мають бути для такого штрафу. Тобто будь-який “доказ” вашого “косого погляду” буде достатнім для штрафу у 25 тис.!
З юридичної точки зору це вже є максимальний штраф, оскільки за нашим правом не можна відкривати додаткові штрафи за той же самий “злочин”. Проте враховуючи, що у ТЦК сидять не юристи та їх позбавили обов’язку подавати документи до суду, дуже можливі варіанти, де вам почнуть нараховувати повторні штрафи аж поки ви не звернетеся до суду.
А тут вже нагадаємо, що, за новими правилами основного закону, апеляції не захищають від стягнень за 210 адмін. статтею. Який хаос буде на практиці — ми з вами дізнаємося дуже скоро…
Для тих, хто боїться за своє житло, поспішимо запевнити, що з юридичної точки зору вам нічого не загрожує, адже для арешту головного місця проживання потрібно мати заборгованість понад 160 тис. гривень. І тут можна дійсно порадіти, що штрафи не підняли до 200 тис., як планувалося спочатку.
2.2 У кого є відстрочка?
У новому законі передбачається понад 30 груп людей, в яких буде відстрочка. Ми згадаємо самі основні, та якщо ви себе не побачили, то радимо все одно звернутися до нашого бота зворотного зв’язку з правовим відділом, щоб наші юристи дали вам остаточну відповідь.
Часті категорії:
Нагадуємо, що це не повний перелік людей з правом відстрочки від мобілізації. Що стосується догляду за родичами-інвалідами, то тут діють наступні правила:
Закінчивши з формальною частиною, не можемо проігнорувати клоунаду з додатковими категоріями відстрочок. Ще у минулому випуску ми сміялися над тим, що депутати Криму мають відстрочку, хоч самих депутатів ще немає. Та у фінальній версії закону депутати перевершили самі себе. Адже вони додали цілий підпункт для наступної категорії людей…
А немає ніякої категорії. Мова йде про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Так, ви читаєте це правильно — цілий пункт про відстрочку в законі, щоб захисти від мобілізації ОДНУ окрему людину. Але ви не хвилюйтеся, зараз як захистимо права Уповноваженого з прав людини — та як піде діло захисту прав інших людей! Нагадаємо, що з 2022 року цю позицію займає Дмитро Валерійович Лубінець — країна своїх героїв не забуде!
Це, звісно, вишенька на торті, та ще не фінал. Адже Рахувальна палата, в якій знаходяться 6 людей, також вписала себе в закон. Тому з 30 пунктів 2 відведені для 7 дуже важливих осіб нашої країни. Ми лише чекаємо, коли вже поіменно будуть вносити людей у закони для відстрочки.
До речі, пани депутати не забули про своїх патронів: тепер власники “критично важливих” (як-от цирк) підприємств зможуть отримати відстрочку на рівні з працівниками.
Часті категорії:
- Заброньовані;
- Особи з інвалідністю (всіх груп!);
- Батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
- Батьки повнолітньої дитини з інвалідністю 1 та 2 групи;
- Батьки 3-х дітей;
- Батьки усиновленої дитини-сироти (достатньо 1);
- Догляд за родичами інвалідами 1, 2 групи (цілий ряд правил, про них нижче);
- Подружжя 1, 2 групи або 3 групи, якщо це онкологія/втрачені кінцівки;
- Здобувачі наступного рівня освіти.
Нагадуємо, що це не повний перелік людей з правом відстрочки від мобілізації. Що стосується догляду за родичами-інвалідами, то тут діють наступні правила:
- Пріоритет на догляд завжди переходить до невійськовозобов’язаного. Лише якщо такої людини немає, тоді піклуватись та отримати відстрочку має право військовозобов’язаний;
- Пріоритет на догляд визначається по рівню споріднення. Спочатку розглядаються родичі першого ступеню, потім другого, потім третього;
- Якщо серед одного рівня споріднення є двоє військовозобов’язаних, інвалід має право обрати собі опікуна.
Закінчивши з формальною частиною, не можемо проігнорувати клоунаду з додатковими категоріями відстрочок. Ще у минулому випуску ми сміялися над тим, що депутати Криму мають відстрочку, хоч самих депутатів ще немає. Та у фінальній версії закону депутати перевершили самі себе. Адже вони додали цілий підпункт для наступної категорії людей…
А немає ніякої категорії. Мова йде про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Так, ви читаєте це правильно — цілий пункт про відстрочку в законі, щоб захисти від мобілізації ОДНУ окрему людину. Але ви не хвилюйтеся, зараз як захистимо права Уповноваженого з прав людини — та як піде діло захисту прав інших людей! Нагадаємо, що з 2022 року цю позицію займає Дмитро Валерійович Лубінець — країна своїх героїв не забуде!
Це, звісно, вишенька на торті, та ще не фінал. Адже Рахувальна палата, в якій знаходяться 6 людей, також вписала себе в закон. Тому з 30 пунктів 2 відведені для 7 дуже важливих осіб нашої країни. Ми лише чекаємо, коли вже поіменно будуть вносити людей у закони для відстрочки.
До речі, пани депутати не забули про своїх патронів: тепер власники “критично важливих” (як-от цирк) підприємств зможуть отримати відстрочку на рівні з працівниками.
3. Демарш Кулеби: що робити тим, хто за кордоном?
Для чоловіків, які знаходяться за кордоном, є як погані, так і хороші новини.
Погані новини ви знаєте самі. Консульства перестали надавати послуги чоловікам у віці від 18 до 60 років, в яких немає військово-облікових документів. Причому почали вони це все ще до того, як закон набрав чинності.
Згідно ідей влади, якщо інші країни не хочуть масово депортувати чоловіків, то потрібно створити їм такі умови, щоб вони повернулись самі. І загроза дійсно є, адже без консульських послуг чоловіки з простроченими паспортами фактично втрачають документ, потрібний для перебування за кордоном, включаючи ЄС. І навіть якщо у вас є якась карточка від ЄС, вона дійсна лише в комбінації з закордонним паспортом.
Проблема також у тому, що кожна країна ЄС має своє законодавство, тому дати однозначну відповідь, що буде з такими чоловіками, є зовсім не тривіальною задачею.
Тим не менше, ми переходимо до гарних новин. Більшість українців осіла в Німеччині та Польщі, тому ми підготували юридичну довідку для цих країн.
Німецьке право передбачає видачу ерзацпаспорта, так званого “Reiseausweis für Ausländer“, якщо людині “не розумно” зробити собі паспорт у своїй країні. А оскільки в України війна, і новий закон змушує повернутися в Україну для видачі документа, то це підпадає під німецьке “не розумно”. А тому Ви зможете оформити собі такий додатковий паспорт. Це, звісно, бюрократична тяганина, але якщо Вам потрібна допомога, пишіть нам до бота зворотного зв’язку з юридичним відділом.
З Польщею трохи складніше. У них є свій аналог закордонного паспорта для біженців, який називається “Dokument podróży dla cudzoziemca”. Та чи дадуть вам скористатись цим правом — стоїть під запитанням, бо в Польщі можна наочно бачити зіткнення інтересів певнх груп. З одного боку польські фермери блокували кордони до України, а з іншого боку українців масово впускали в Польщу заради заповнення ринку дешевої праці.
Ця боротьба існує і серед міністрів Польщі. Так, польський міністр оборони заявив, що він готовий допомогти депортувати чоловіків-українців з простроченими паспортами. Та вже наступного дня міністр внутрішніх справ поспішив заявити, що українців депортувати не будуть, дані Україні про таких чоловіків надавати не будуть, а право перебування у Польщі для них — продовжать.
Та попри те, що поки що для українців, які вже в Польщі, буде діяти захист, як цього хоче міністр внутрішніх справ, міністр оборони Польщі продавлює свою лінію, наслідком якої є депортація чоловіків, що незаконно перетнули кордон.
Підсумовуючи, ситуація для українців у Польщі залишається критичною. Якщо у Вас буде закінчуватись термін дії паспорта, варто мати номер юриста, який захистить Ваші права.
Та залишається сказати, що як би не було вам страшно захищати свої права, їх потрібно відстоювати, бо альтернатива — це стан повного безправ'я, як в Україні, де навіть така базова річ, як Європейська Конвенція про захист прав та свобод людини, була “тимчасово” скасована.
Погані новини ви знаєте самі. Консульства перестали надавати послуги чоловікам у віці від 18 до 60 років, в яких немає військово-облікових документів. Причому почали вони це все ще до того, як закон набрав чинності.
Згідно ідей влади, якщо інші країни не хочуть масово депортувати чоловіків, то потрібно створити їм такі умови, щоб вони повернулись самі. І загроза дійсно є, адже без консульських послуг чоловіки з простроченими паспортами фактично втрачають документ, потрібний для перебування за кордоном, включаючи ЄС. І навіть якщо у вас є якась карточка від ЄС, вона дійсна лише в комбінації з закордонним паспортом.
Проблема також у тому, що кожна країна ЄС має своє законодавство, тому дати однозначну відповідь, що буде з такими чоловіками, є зовсім не тривіальною задачею.
Тим не менше, ми переходимо до гарних новин. Більшість українців осіла в Німеччині та Польщі, тому ми підготували юридичну довідку для цих країн.
Німецьке право передбачає видачу ерзацпаспорта, так званого “Reiseausweis für Ausländer“, якщо людині “не розумно” зробити собі паспорт у своїй країні. А оскільки в України війна, і новий закон змушує повернутися в Україну для видачі документа, то це підпадає під німецьке “не розумно”. А тому Ви зможете оформити собі такий додатковий паспорт. Це, звісно, бюрократична тяганина, але якщо Вам потрібна допомога, пишіть нам до бота зворотного зв’язку з юридичним відділом.
З Польщею трохи складніше. У них є свій аналог закордонного паспорта для біженців, який називається “Dokument podróży dla cudzoziemca”. Та чи дадуть вам скористатись цим правом — стоїть під запитанням, бо в Польщі можна наочно бачити зіткнення інтересів певнх груп. З одного боку польські фермери блокували кордони до України, а з іншого боку українців масово впускали в Польщу заради заповнення ринку дешевої праці.
Ця боротьба існує і серед міністрів Польщі. Так, польський міністр оборони заявив, що він готовий допомогти депортувати чоловіків-українців з простроченими паспортами. Та вже наступного дня міністр внутрішніх справ поспішив заявити, що українців депортувати не будуть, дані Україні про таких чоловіків надавати не будуть, а право перебування у Польщі для них — продовжать.
Та попри те, що поки що для українців, які вже в Польщі, буде діяти захист, як цього хоче міністр внутрішніх справ, міністр оборони Польщі продавлює свою лінію, наслідком якої є депортація чоловіків, що незаконно перетнули кордон.
Підсумовуючи, ситуація для українців у Польщі залишається критичною. Якщо у Вас буде закінчуватись термін дії паспорта, варто мати номер юриста, який захистить Ваші права.
Та залишається сказати, що як би не було вам страшно захищати свої права, їх потрібно відстоювати, бо альтернатива — це стан повного безправ'я, як в Україні, де навіть така базова річ, як Європейська Конвенція про захист прав та свобод людини, була “тимчасово” скасована.
4. Кому вигідний такий закон?
Усім, кому вигідна мобілізація. Чиїм інтересам вона відповідає, хто її бенефіціари?
Загалом про посилення мобілізації йшла мова ще з кінця 2022 року, а наприкінці 2023 в Раду внесли перший законопроект. Проте влада суттєво посилила мобілізаційні заходи не завдяки нормам закону і права, а завдяки “бусикам” і облавам, переважно по заводах та підприємствах. Та й про виловлювання людей на вулицях міст і сіл мова в народі йшла задовго до будь-яких мобілізаційних законопроектів.
Найголовнішими бенефіціарами війни є ті, хто від самої війни отримує надприбутки. Німецька компанія “Diehl BGT Defence”, що розробляє ракети малої та середньої дальності IRIS-T, які поставляються в Україну, збільшла свої прибутки лише за рік на 10,7%. Зазначимо, що мова йде про суми в мільярди євро. Інший приклад — турецька компанія “Baykar”, яка відома українцям через свої БпЛА, які також поставляються в Україну, збільшила експорт військової продукції на 1,8 мільярдів доларів лише за 2023 рік. Різноманітні військові концерни США також збільшують свої прибутки так, як ніколи раніше. А чи варто згадувати про те, що при виробництві військової продукції виграють також усі інші галузі промисловості, починаючи металургією та закінчуючи мікроелектронікою? Програють тільки люди, які гинуть від тих ракет, БпЛА й іншої зброї. Капіталісти головних імперіалістичних блоків заради перерозподілу сфер впливу і ринків збуту, що базується на загальній кризовій тенденції всього капіталістичного світу, готові розв’язати нову всесвітню бійню, в якій Україна є лише одним із перших спалахів майбутнього вогнища. А чому б ні? Дивіться, які хороші прибутки за найкоротші терміни!
Саме тому одними із бенефіціарів української могилізації стали різноманітні військові делегації країн-членів НАТО, які вже досить давно закликали українську владу посилити мобілізацію. Тим паче, ось прийняли в нас новий закон щодо посилення мобілізації, і “неочікувано” США виділили новий пакет допомоги чиїмсь гаманцям… Ой, вибачте, виділили допомогу Україні на захист від навали російської орди!
До речі, на реалізацію прийнятих положень нового закону також буде необхідно виділяти чималі кошти. А чи зможе українська промисловість забезпечити їх? Чи, можливо, на реалізацію нових норм також “хтось інший” буде ті кошти виділяти? А чому б ні! Ось Великобританія не так давно поставила Україні обладнання для покращення роботи не кого-небудь, а саме ТЦК. Вигодонабувачі перед нами.
Слідуючи закликам своїх партнерів, представники української влади неодноразово висловлювались про те, що мобілізація необхідна і без неї начебто не буде України. І яка різниця, що економіка, культура і наука країни занепадали задовго до початку війни?
Найгучніше закликали до посилення мобілізації добре знані в народі “барбершопні воїни”. Тільки чомусь ці хоробрі телеканальні бійці ігнорують усі інші проблеми в армії та в країні. Відомо, кому належать ті ЗМІ та чию повістку безперебійно в них транслюють.
Давайте просто забудемо про те, що тільки за 2024 рік кількість мільйонерів у воюючій країні виросла на 1200 осіб! Що статки найбагатших російських капіталістів зросли на $8 млрд з початку року. Що Китай безперервно нарощує свою військову промисловість, і при цьому є одним із головних постачальників обладнання, життєво важливого для ВПК Росії. А водночас ВПК США збільшує прибуток, виконуючи військові замовлення для України. Перелічувати всіх зацікавлених можна досить довго, але поки українська влада та її партнери заробляють величезні статки, нас очікує лише смерть за їх інтереси.
Загалом про посилення мобілізації йшла мова ще з кінця 2022 року, а наприкінці 2023 в Раду внесли перший законопроект. Проте влада суттєво посилила мобілізаційні заходи не завдяки нормам закону і права, а завдяки “бусикам” і облавам, переважно по заводах та підприємствах. Та й про виловлювання людей на вулицях міст і сіл мова в народі йшла задовго до будь-яких мобілізаційних законопроектів.
Найголовнішими бенефіціарами війни є ті, хто від самої війни отримує надприбутки. Німецька компанія “Diehl BGT Defence”, що розробляє ракети малої та середньої дальності IRIS-T, які поставляються в Україну, збільшла свої прибутки лише за рік на 10,7%. Зазначимо, що мова йде про суми в мільярди євро. Інший приклад — турецька компанія “Baykar”, яка відома українцям через свої БпЛА, які також поставляються в Україну, збільшила експорт військової продукції на 1,8 мільярдів доларів лише за 2023 рік. Різноманітні військові концерни США також збільшують свої прибутки так, як ніколи раніше. А чи варто згадувати про те, що при виробництві військової продукції виграють також усі інші галузі промисловості, починаючи металургією та закінчуючи мікроелектронікою? Програють тільки люди, які гинуть від тих ракет, БпЛА й іншої зброї. Капіталісти головних імперіалістичних блоків заради перерозподілу сфер впливу і ринків збуту, що базується на загальній кризовій тенденції всього капіталістичного світу, готові розв’язати нову всесвітню бійню, в якій Україна є лише одним із перших спалахів майбутнього вогнища. А чому б ні? Дивіться, які хороші прибутки за найкоротші терміни!
Саме тому одними із бенефіціарів української могилізації стали різноманітні військові делегації країн-членів НАТО, які вже досить давно закликали українську владу посилити мобілізацію. Тим паче, ось прийняли в нас новий закон щодо посилення мобілізації, і “неочікувано” США виділили новий пакет допомоги чиїмсь гаманцям… Ой, вибачте, виділили допомогу Україні на захист від навали російської орди!
До речі, на реалізацію прийнятих положень нового закону також буде необхідно виділяти чималі кошти. А чи зможе українська промисловість забезпечити їх? Чи, можливо, на реалізацію нових норм також “хтось інший” буде ті кошти виділяти? А чому б ні! Ось Великобританія не так давно поставила Україні обладнання для покращення роботи не кого-небудь, а саме ТЦК. Вигодонабувачі перед нами.
Слідуючи закликам своїх партнерів, представники української влади неодноразово висловлювались про те, що мобілізація необхідна і без неї начебто не буде України. І яка різниця, що економіка, культура і наука країни занепадали задовго до початку війни?
Найгучніше закликали до посилення мобілізації добре знані в народі “барбершопні воїни”. Тільки чомусь ці хоробрі телеканальні бійці ігнорують усі інші проблеми в армії та в країні. Відомо, кому належать ті ЗМІ та чию повістку безперебійно в них транслюють.
Давайте просто забудемо про те, що тільки за 2024 рік кількість мільйонерів у воюючій країні виросла на 1200 осіб! Що статки найбагатших російських капіталістів зросли на $8 млрд з початку року. Що Китай безперервно нарощує свою військову промисловість, і при цьому є одним із головних постачальників обладнання, життєво важливого для ВПК Росії. А водночас ВПК США збільшує прибуток, виконуючи військові замовлення для України. Перелічувати всіх зацікавлених можна досить довго, але поки українська влада та її партнери заробляють величезні статки, нас очікує лише смерть за їх інтереси.
5. Народна мобілізація проти могилізації: план боротьби проти нових утисків влади
Як ви могли помітити, з кожним “покращенням” мобілізаційних заходів ситуація стає тільки гіршою. Добровольці вже давно закінчилися, а чергове посилення мобілізації викликає все більший супротив владі та її апарату насилля і примусу. А оскільки влада з кожним днем випробовує нові методи й тактики могилізації населення, то в людей залишається все менше можливостей законно уникнути смерті за олігархів. Але ухилятися будуть і далі, тільки тепер — здебільшого незаконними способами. Не варто забувати, що закони пише панівний клас. Він мінятиме їх так, як забажає. Або просто не буде виконувати. Тому сподіватися на “справедливе право” немає жодної логічної підстави. Бо справедливе воно тільки для тих, хто панує в своїй державі. Люди розуміють, що воювати за капіталістів і їх слуг не варто, оскільки можна втратити єдине, що вони ще не забрали — власне життя.
Хоч ЗМІ та влада з усіх сил тужиться виставити українців, які не хочуть воювати, “сцикунами”, розсудливі чоловіки та жінки все одно не йдуть до армії країни, в якій панують приватновласницькі відносини з усіма їх наслідками: командири-“м’ясники” і м’ясні штурми, тотальна корупція (згадайте яйця по 17 грн), відірваність вищого командування від своїх підлеглих, незабезпечення мобілізованих базовими речами, повна байдужість до військових-інвалідів та багато-багато іншого… Суттю та першопричиною всіх цих негативних явищ є соціально-економічна формація, яка базується на приватній власності на засоби виробництва й привласненні найманої праці підприємцями. Якщо коротко — капіталізм. Все це ми, як справжні українські патріоти, не раз обговорювали раніше. Тому що нам не байдуже на життя простих українських робітників.
І перед ними, простими робітниками, постає питання — як боротися проти численних утисків влади і її покірних слуг?
Відповідь на це питання давним-давно знайшли та практикою перевірили наші прадіди, які боролись за свободу і щастя своїми руками, і зрештою здобули омріяні блага. Головною їхньою зброєю була класова солідарність і самоорганізація. Тільки усвідомивши себе частиною свого класу, ми можемо і маємо основу для об’єднання заради великих цілей — від боротьби за кращі умови праці до спротиву мобілізації.
В недавній статті щодо законопроекту про посилення мобілізації, який наразі став законом, ми згадували про події в селі Косач на Івано-Франківщині. Ця подія показала нетиповий приклад самоорганізації на місці, коли атомізовані люди, в яких здебільшого “моя хата з краю”, об’єдналися заради захисту своїх сусідів і самих себе від свавілля місцевого ТЦК. І хоч про даний випадок інформації досить мало, з кожним днем з’являється все більше і більше відео, де звичайні люди не залишають в біді “мобілізаційний ресурс”, якого відчайдушно заламують і пхають до мікроавтобусу 3-6 “поранених” військових. Звичайні перехожі йдуть “відбивати” чоловіків від цих “невідомих у формі” людей.
Інший випадок, який відбувся в Запорізькій області, показує, що тільки об’єднані ми демонструємо “органам влади” свою силу, проти якої вони можуть поставити лише натовп своїх озброєних посіпак, які за копійчайну подачку захищатимуть цю катівню, працівники якої викрадають і вбивають людей.
Можна побачити, що кожен масовий виступ незадоволених громадян проти “правоохоронців” та робітників ТЦК закінчується в кращому випадку нічим, а в гіршому — вибаченням на камеру під пильними поглядами місцевого гестапо-СБУ та кримінальними впровадженнями й ночами у підвалах. Як у випадку, який відбувся на Закарпатті, коли, щоб розігнати невдоволених роботою місцевої катівні-ТЦК людей, довелось стріляти в повітря. Після цього протягом доби всі незадоволені вибачалися на камеру.
В чому їх помилка? Чому незадоволені своїми діями люди нічого не досягли?
Насамперед причина у відсутності організованості мітингарів. Але організованість не береться бозна-звідки. Для організованої боротьби життєво необхідна організація, яка об’єднує людей, направляє, координує та показує дієві шляхи вирішення тих чи інших проблем. Проте сама по собі організація повинна мати засаду для об’єднання широких мас населення, і такою засадою є усвідомлення себе частиною робітничого класу, саме проти якого влада розгортає терор. Усвідомивши себе частиною свого класу, окремі робітники та робочі колективи знаходять один в одному те спільне, що є підставою для об’єднання, дає ту силу, яка допоможе в подальшій боротьбі.
Тільки усвідомлення робітниками своїх інтересів, причетність їх до робітничої організації, згуртованість у своєму робочому колективі дасть змогу проводити дієві протести, які дозволять вести ефективну боротьбу за СВОЇ інтереси проти численних утисків влади.
А стихійні протести населення ніколи не стануть дієвим інструментом вирішення нагальних проблем робітників. Натомість такі протести викликають протилежну хвилю терору в зворотній бік, проти якого неорганізованому населенню не вистояти. Це також стосується окремих випадків індивідуального терору. Кожен такий випадок має негативні наслідки не тільки для того, хто його коїть, а також для всього робітничого класу. Напад із холодною зброєю на військових із ТЦК викличе лише кримінальне впровадження та роки сидіння в тюрмах, які славляться терором стосовно засуджених. Напад на військових, яких прийняли за працівників ТЦК, призведе лише до підвищення мотивації окремих воєнних злочинців фізично знищувати тих, на кого начальство покаже пальцем.
Терор панівної верхівки проти робітників пробуджує класову свідомість громадян. Якщо раніше казки про “середній клас” і успіх окремих бізнесменів могли обдурити некмітливих громадян, то зараз через все більшу прірву між олігархами та робітниками проявляються чіткі класові контури, де з однієї сторони — багатії, капіталісти, які за свої фінансові інтереси готові відправити на смерть кого завгодно, з іншої — величезний клас робітників, які біднішають з кожним днем. І чим скоріше ми зможемо відкинути облуду страху й несвідомості, тим раніше ми по-справжньому дамо відсіч як внутрішнім ворогам — капіталістам, олігархам, які протягом десятків років грабували й грабують український народ, так і зовнішнім — загарбницьким потягам капіталу держав-імперіалістів. Тільки тоді ця війна буде справедливою, коли ми, український народ, візьмемо владу у СВОЇ руки, коли багатство країни перестане бути багатством одиниць і належатиме робітничому народу. Тільки тоді нам дійсно буде за що воювати.
Чи буде така організація, яка поведе за собою знедолених людей на боротьбу за право на заможне, мирне і щасливе життя?
Це залежатиме особисто від Вас, Ваших насильно мобілізованих друзів, близьких та товаришів, яким настала пора прокинутися.
Конвертуйте Вашу злість і ненависть у знання та вміння, які врешті-решт принесуть жадану свободу і мир. Не потрібно боятись і впадати у відчай. Вчіться та вступайте до лав робітничої організації, яка бореться за Ваші права, за кращий світ без війн та експлуатації, за нову цивілізацію!
Хоч ЗМІ та влада з усіх сил тужиться виставити українців, які не хочуть воювати, “сцикунами”, розсудливі чоловіки та жінки все одно не йдуть до армії країни, в якій панують приватновласницькі відносини з усіма їх наслідками: командири-“м’ясники” і м’ясні штурми, тотальна корупція (згадайте яйця по 17 грн), відірваність вищого командування від своїх підлеглих, незабезпечення мобілізованих базовими речами, повна байдужість до військових-інвалідів та багато-багато іншого… Суттю та першопричиною всіх цих негативних явищ є соціально-економічна формація, яка базується на приватній власності на засоби виробництва й привласненні найманої праці підприємцями. Якщо коротко — капіталізм. Все це ми, як справжні українські патріоти, не раз обговорювали раніше. Тому що нам не байдуже на життя простих українських робітників.
І перед ними, простими робітниками, постає питання — як боротися проти численних утисків влади і її покірних слуг?
Відповідь на це питання давним-давно знайшли та практикою перевірили наші прадіди, які боролись за свободу і щастя своїми руками, і зрештою здобули омріяні блага. Головною їхньою зброєю була класова солідарність і самоорганізація. Тільки усвідомивши себе частиною свого класу, ми можемо і маємо основу для об’єднання заради великих цілей — від боротьби за кращі умови праці до спротиву мобілізації.
В недавній статті щодо законопроекту про посилення мобілізації, який наразі став законом, ми згадували про події в селі Косач на Івано-Франківщині. Ця подія показала нетиповий приклад самоорганізації на місці, коли атомізовані люди, в яких здебільшого “моя хата з краю”, об’єдналися заради захисту своїх сусідів і самих себе від свавілля місцевого ТЦК. І хоч про даний випадок інформації досить мало, з кожним днем з’являється все більше і більше відео, де звичайні люди не залишають в біді “мобілізаційний ресурс”, якого відчайдушно заламують і пхають до мікроавтобусу 3-6 “поранених” військових. Звичайні перехожі йдуть “відбивати” чоловіків від цих “невідомих у формі” людей.
Інший випадок, який відбувся в Запорізькій області, показує, що тільки об’єднані ми демонструємо “органам влади” свою силу, проти якої вони можуть поставити лише натовп своїх озброєних посіпак, які за копійчайну подачку захищатимуть цю катівню, працівники якої викрадають і вбивають людей.
Можна побачити, що кожен масовий виступ незадоволених громадян проти “правоохоронців” та робітників ТЦК закінчується в кращому випадку нічим, а в гіршому — вибаченням на камеру під пильними поглядами місцевого гестапо-СБУ та кримінальними впровадженнями й ночами у підвалах. Як у випадку, який відбувся на Закарпатті, коли, щоб розігнати невдоволених роботою місцевої катівні-ТЦК людей, довелось стріляти в повітря. Після цього протягом доби всі незадоволені вибачалися на камеру.
В чому їх помилка? Чому незадоволені своїми діями люди нічого не досягли?
Насамперед причина у відсутності організованості мітингарів. Але організованість не береться бозна-звідки. Для організованої боротьби життєво необхідна організація, яка об’єднує людей, направляє, координує та показує дієві шляхи вирішення тих чи інших проблем. Проте сама по собі організація повинна мати засаду для об’єднання широких мас населення, і такою засадою є усвідомлення себе частиною робітничого класу, саме проти якого влада розгортає терор. Усвідомивши себе частиною свого класу, окремі робітники та робочі колективи знаходять один в одному те спільне, що є підставою для об’єднання, дає ту силу, яка допоможе в подальшій боротьбі.
Тільки усвідомлення робітниками своїх інтересів, причетність їх до робітничої організації, згуртованість у своєму робочому колективі дасть змогу проводити дієві протести, які дозволять вести ефективну боротьбу за СВОЇ інтереси проти численних утисків влади.
А стихійні протести населення ніколи не стануть дієвим інструментом вирішення нагальних проблем робітників. Натомість такі протести викликають протилежну хвилю терору в зворотній бік, проти якого неорганізованому населенню не вистояти. Це також стосується окремих випадків індивідуального терору. Кожен такий випадок має негативні наслідки не тільки для того, хто його коїть, а також для всього робітничого класу. Напад із холодною зброєю на військових із ТЦК викличе лише кримінальне впровадження та роки сидіння в тюрмах, які славляться терором стосовно засуджених. Напад на військових, яких прийняли за працівників ТЦК, призведе лише до підвищення мотивації окремих воєнних злочинців фізично знищувати тих, на кого начальство покаже пальцем.
Терор панівної верхівки проти робітників пробуджує класову свідомість громадян. Якщо раніше казки про “середній клас” і успіх окремих бізнесменів могли обдурити некмітливих громадян, то зараз через все більшу прірву між олігархами та робітниками проявляються чіткі класові контури, де з однієї сторони — багатії, капіталісти, які за свої фінансові інтереси готові відправити на смерть кого завгодно, з іншої — величезний клас робітників, які біднішають з кожним днем. І чим скоріше ми зможемо відкинути облуду страху й несвідомості, тим раніше ми по-справжньому дамо відсіч як внутрішнім ворогам — капіталістам, олігархам, які протягом десятків років грабували й грабують український народ, так і зовнішнім — загарбницьким потягам капіталу держав-імперіалістів. Тільки тоді ця війна буде справедливою, коли ми, український народ, візьмемо владу у СВОЇ руки, коли багатство країни перестане бути багатством одиниць і належатиме робітничому народу. Тільки тоді нам дійсно буде за що воювати.
Чи буде така організація, яка поведе за собою знедолених людей на боротьбу за право на заможне, мирне і щасливе життя?
Це залежатиме особисто від Вас, Ваших насильно мобілізованих друзів, близьких та товаришів, яким настала пора прокинутися.
Конвертуйте Вашу злість і ненависть у знання та вміння, які врешті-решт принесуть жадану свободу і мир. Не потрібно боятись і впадати у відчай. Вчіться та вступайте до лав робітничої організації, яка бореться за Ваші права, за кращий світ без війн та експлуатації, за нову цивілізацію!
Не ждіть рятунку ні від кого:
Ні від богів, ні від царів!
Позбудеться ярма тяжкого
Сама сім’я робітників.
Ні від богів, ні від царів!
Позбудеться ярма тяжкого
Сама сім’я робітників.
29 травня, 2024
Автор: Артем, Таньєв
