Повернення коштів за невиконання навчального плану: чи законно?

Останнім часом наших підписників-студентів почало цікавити таке запитання: «Чи правомірно з боку навчальних закладів вимагати повернення стипендії після відрахування за невиконання навчального плану?»

І справді, це питання є досить актуальним для багатьох учнів, тому наші юристи не могли залишити його поза увагою. Також у цій статті ми коротко ознайомимося ще з двома ситуаціями, в які можуть потрапити колишні студенти, та розглянемо їхнє юридичне підґрунтя.

Спочатку нагадаємо, які обов'язки покладаються на студентів, і з яких причин ті можуть отримати приставку «колишній».

Відповідно до законодавства (ст. 52 ЗУ «Про освіту», ст. 63 ЗУ «Про вищу освіту», ст. 39 ЗУ «Про професійну (професійно-технічну) освіту») кожен учень в Україні — чи то студент вузу, професійного чи професійно-технічної освітньої установи - має певні обов'язки:

• відвідувати заняття;
• виконувати навчальний план;
• дотримуватись правил охорони праці;
• дотримуватись правил пожежної безпеки;
• дотримуватись статуту навчального закладу, правил внутрішнього розпорядку тощо.

За невиконання покладених на студента обов'язків він може бути відрахований.

Найчастіше студенти відраховуються із навчальних закладів за невиконання навчального плану (програми). Але не зайвим буде згадати також інші приводи для відрахування, такі як перехід до іншого ВНЗ, відрахування за власним бажанням, завершення навчання, порушення правил внутрішнього розпорядку, грубі порушення навчальної дисципліни за рішенням суду та інші (ст. 39 ЗУ «Про професійне (професійно-технічне)) освіті», ст. 46 ЗУ «Про вищу освіту»).

Нерегулярне відвідування студентом занять та виробничої практики, заборгованості з контрольних практичних, курсових робіт, заліків — вагомі причини для проведення педради, на якій за підсумками обговорення подальшим голосуванням вирішується, чи буде студента, який не виконує навчальний план, відраховано. Розглянемо типовий випадок.

Припустимо, ви були відраховані з університету (з бюджетного місця) за невиконання навчального плану відповідно до законодавства, але пізніше вирішили знову «взятися за розум» і таки здобути вищу освіту. У такій ситуації для вас може стати несподіванкою вимога адміністрації нового вишу про повернення грошей за попередній незакінчений період навчання.

На жаль, у сьогоднішній далеко не простій для наших співгромадян фінансової ситуації, ця вимога щодо студентів вузів є цілком законною — що, звичайно, є слабким утішанням.

На підставі статті 4 ЗУ «Про вищу освіту» 26 серпня 2015 р.Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 658, яка зобов'язує відшкодовувати вартість незакінченого навчання за регіональним чи державним замовленням при повторному вступі до вищих навчальних закладів на бюджетні місця відповідного освітнього рівня.

Розрахунок відбувається за формулою, наведеною в пункті 5 вищевказаної постанови. Всім бажаючим наново гризти граніт вітчизняної науки рекомендуємо ознайомитися з цим документом і зробити розрахунки за формулою виходячи зі своєї ситуації, щоб ні це зобов'язання, ні сума, яку ви, відповідно до нього, будете зобов'язані повернути державі, не стали для вас несподіванкою. Варто звернути увагу, що у разі відмови повертати кошти ви негайно будете виключенііз числа студентів. За наявності фінансової можливості «закрити борг перед державою» ви повинні пам'ятати, що перший внесок має становити не менше половини від суми повернення та бути сплачено протягом 10 робочих днів з початку навчального року.

Це зобов'язання не належить до студентів військових та спеціальних вузів.

Такі постанови, безперечно, сприяють зростанню інтересу до вітчизняної освіти та потягу до знань.

А якщо під час навчання ти зрозумів, що це не твоє, і не хочеться витрачати життя на нецікаву роботу? Повертати гроші?

До 2017 року діяла Постанова Кабінету Міністрів № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням», згідно з якою студенти, які закінчили ВНЗ чи проф/профтехучилище за державним замовленням, тобто на бюджетній основі, відповіднодо договору іззакладом та замовником (багатосторонній договір), атакож пунктів зазначеного порядку, були зобов’язані надійти на робоче місце за розподілом і відпрацювати термін, зазначений у договорі (мінімум 3 і 2 року, відповідно). За відмову вступити на робоче місце навчальний заклад справді мав законне право вимагати від вас повного відшкодування витрат за навчання. Але ключове слово — мало. Наразі висувати вам якісь вимоги на підставі нормативно-правового акту, що втратив чинність, навчальні заклади права не мають.

Останньою ситуацією, яку ми розглянемо в нашій статті, буде вимога адміністрації навчального закладу повернути стипендію за пройдений період (незакінченого) навчання.

Нагадаємо, що стипендії в Україні, згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 882 «Питання стипендіального забезпечення» поділяються на дві великі категорії (кожна з яких має свої підкатегорії):

• соціальні — призначаються студентам на підставі законів, що встановлюють державні пільги та гарантії щодо їх призначення для окремих категорій громадян;
• академічні — присвоюються за результатами навчання у навчальних закладах.

Відразу зазначимо, що йтиметься про повернення академічної стипендії, тому що повернення соціальної стипендії закон не передбачає.

Деякі юристи дають однозначну відповідь у вирішенні цієї ситуації, посилаючись на статтю 1215 ЦКУ (Цивільного кодексу України) «Безпідставно придбане майно, яке не підлягає поверненню», і роблять на її підставі висновок, що гроші не треба повертати. Однак, виходячи з постанови Великої палати Верховного суду України, ця стаття не є підставою для неповернення академічної стипендії.

Відповідно до постанови, академічна стипендія студента, який навчався без відриву від виробництва, є за своєю суттю соціальною, оскільки є єдиним джерелом життєзабезпечення учня, а отже, поверненню не підлягає. В інших ситуаціях Верховний суд не знаходить законних підстав для ігнорування цієї вимоги.

Нерідкими бувають ситуації, в яких адміністрація освітньої установи не посилається на правові норми, прикриваючись загальними фразами про закони, право та обов'язок перед державою.

Згадаймо про «казкові» суми, які з вас теоретично можуть вимагати. З 1 січня 2023 року студенти професійних та професійно-технічних навчальних закладів отримують 1250 гривень, технікумів — 1510 гривень, вищих — 2000 гривень. А тепер пригадайте цінники на продтовари. І ці копійки вимагають повертати? Було б смішно, якби не було так сумно.

Як би банально це не звучало, потрібно звертати увагу на правову норму, на яку посилається навчальний заклад, щоб змусити вас повернути гроші, та шукати рішення, виходячи з неї.

Договори, які вам пропонують підписати, також вимагають уваги з вашого боку, і незважаючи на сухість викладу та розмір, краще з ними ознайомитися, інакше деякі зобов'язання в майбутньому можуть застати вас зненацька і спричинити як мінімум судові розгляди, а в гіршому випадку і фінансові втрати.

Також не зайвим буде знати, чи відповідають законодавству договори чи інші вимоги будь-яких фізичних чи юридичних осіб стосовно вас.Для цього потрібно приділяти час самостійному вивченню законодавства, оскільки другу частину статті 68 Конституції ще ніхто не скасовував.З цим вам допоможуть юридичні статті Робочого Фронту України (пости на юридичну тематику можете легко знайти у нашому Telegram-каналі з хештегу #право).

Однак для того, щоб ефективно протистояти свавіллю навчальних закладів та вести плідну боротьбу проти спроб утисків студентів, одного знання законів, на жаль, недостатньо. Спроби захищатися проти цих утисків поодинці також будуть неплідними: одного завжди легше зламати, залякати чи обдурити. Набагато більш дієвий метод захисту своїх прав та інтересів від беззаконня та свавілля — це колективна боротьба проти цих проявів. Майданчиком та школою колективної боротьби за права та інтереси студентів є студентська профспілка. Тільки в надійній команді можна виробити єдину лінію боротьби та послідовно проводити її на практиці.